(з табору)

1) згортання табору; виступ з табору, зняття з табору

2) швидке зникнення, втеча

* * *

1) зняття з табору, виступ з табору: згортання табору

2) швидкий відхід; втеча

1) зніматися з табору, виступати з табору, залишати (згортати) табір

2) сховатися, зникнути; втекти

* * *

1) зніматися з табору, виступати з табору; згортати табір

2) зникнути, утекти

1) зняття з табору, виступ з табору: згортання табору

2) швидкий відхід; втеча

КОМУНІЗМ ( від лат. kommunis - спільний) - соціально-політичне вчення а) про особливу суспільно-економічну формацію - комуністичне суспільство, котре з необхідністю має прийти на зміну капіталізмові як закономірний наслідок історичного процесу; б) про основні риси комуністичного суспільства, умови та способи його формування. К. став ідеологією і практикою комуністичних партій, панівною офіційною ідеологією і практикою Радянського Союзу та країн т. зв. соціалістичного табору, має прихильників практично в усіх країнах. Як ідеологія К. виник у середині XIX ст., його засновниками були нім. мислителі Маркс і Енгельс (див. марксизм), продовжувачем у XX ст. - рос. політик Ленін. Найближчим ідейним джерелом К. виступив франц. і англ. утопічний соціалізм XVIII - XIX ст. К. називають також суспільство, засноване на засадах комуністичної ідеології. Згідно з цим вченням, основою комуністичної формації має стати суспільна власність на засоби виробництва, котра виникає внаслідок знищення всіх форм та проявів приватної власності і має визначати зміст та характер будь-якої сфери суспільного життя. На базі суспільної власності формується новий тип відносин суспільних, що унеможливить експлуатацію людини людиною, забезпечить соціальну рівність та добробут усіх членів суспільства, справедливий розподіл матеріальних благ за потребами, а також гармонійний розвиток суспільства в цілому. В процесі становлення комуністичної формації ліквідуються соціальні класи і прошарки, відмирають нацїі, зникає суспільний розподіл праці, яка перетвориться на першу життєву потребу. усувається відмінність між фізичною та розумовою працею тощо, внаслідок чого формується соціальна однорідність суспільства. Як стверджує комуністична ідеологія, відімре релігія і буржуазна мораль, відбудуться кардинальні зміни в інших формах суспільної свідомості, з'явиться новий тип людської самосвідомості, яка стане основним фактором мотивації та регулювання соціальної поведінки. На зміну інституту держави як інструменту придушення і панування одного класу над іншим має прийти громадське самоврядування, де управління людьми перетвориться в управління речами. Комуністичне суспільство у своєму становленні проходить дві фази: першу, нижчу - соціалізм, який є перехідним періодом від капіталізму до розвиненого К., містить в собі як пережиток залишки попереднього суспільного ладу, зародження і розгортання нових суспільних відносин, де утверджується принцип "від кожного за його здібностями - кожному за його працею"; другу, вищу - повний К., коли реалізуються всі комуністичні ідеали і панує принцип "від кожного за його здібностями - кожному за його потребами". Умовою перетворення суспільства на комуністичних засадах має стати непримиренна класова боротьба, соціалістична революція і встановлення диктатури пролетаріату. Надавши комуністичним ідеям певного філософського, історичного та економічного обґрунтування, засновники та їх послідовники оголосили своє вчення науковим К. Однак світовий розвиток подій у XX ст. та невдалі спроби запровадити першу фазу комуністичного суспільства в деяких країнах спростували ці претензії. На практиці "науковий К." виявився черговою утопією, простою декларацією, яка нездатна запропонувати ефективні природні форми втілення суспільних ідеалів і змушена вдатися до культивування насильства. Соціалізм як економічний та суспільно-політичний лад, що утворився в Радянському Союзі в результаті Жовтневої революції 1917 р. і тривалої громадянської війни в Росії, а потім - в країнах соціалістичного табору внаслідок Другої світової війни, будувався і утримувався за допомогою тотального насильства і масових репресій, жертвами яких стали десятки мільйонів людей. Досягши окремих позитивних зрушень в соціальній сфері, соціалізм радянського типу призвів до економічного занепаду, небаченого рівня експлуатації і зниження добробуту, зрівнявши більшість членів суспільства у бідності. Зневажено свободи і знехтувано права людини, пригнічено особистість, набула стійкості тенденція до науково-технічної та технологічної відсталості, виникла загроза самоізоляції від світового розвитку тощо З. акономірно, що перші послаблення репресій і спроби відродження громадянських свобод і прав у період т. зв. перебудови кінця 80-х рр. XX ст. відразу ж спричинили крах комуністичних режимів Ц. е дозволило більшості країн колишнього соціалістичного табору та пострадянських незалежних держав розпочати своє відродження шляхом поступового переходу до випробуваних світових стандартів розвитку — соціально орієнтованої ринкової економіки, що спирається на рівноправність усіх форм власності, в тому числі приватної, громадянського суспільства, верховенства прав людини і громадянських свобод, політичного та ідеологічного плюралізму, демократії. В своєму розвиткові ідеологія К. під впливом невдач комуністичної практики, історичних, етнічних, релігійних та інших особливостей окремих країн та регіонів зазнала істотних трансформацій і зараз там, де вона зберігає свій вплив, вар'юється від екстремістських форм до форм, близьких соціал-демократії.

n спорт., військ.

влаштування табору

* * *

n; спорт., військ.

1) розбивка табору; мистецтво улаштування таборів

2) пристосованість до життя на природі

1. n

1) загін, обора, загорода (для худоби)

2) загін для ловіння диких звірів

3) заслін з обозних возів (навколо табору)

2. v амер.

1) заганяти в загороду (худобу)

2) оточувати обозними возами (табір)

3) розм. привласнювати, заволодівати

* * *

1) загін для худоби; загін для вилову диких звірів

2) заслін з обозних возів ( навколо табору)

1) заганяти ( худобу) у загін

2) оточувати ( табір) обозними возами

3) привласнювати, заволодівати; красти

1) табір; табірна стоянка

2) влаштування табору; розташування табором

3) привал; тимчасова стоянка

4) кемпінг

* * *

1) табір, табірна стоянка

2) розбивка табору; розташування табором

3) привал, тимчасова стоянка

4) стоянка ( кочівників)

1) геом. периметр

2) зовнішня межа укріплення (табору)

3) військ. передній край кругової оборони

* * *

1) мaт. периметр

2) зовнішня границя табору або укріплення

3) вiйcьк. передній край кругової оборони

1) зніматися з табору, виступати з табору; згортати табір

2) зникнути, утекти

1) ( фотографуватися) to be photographed, to have one's photo(graph) taken

2) (вирушати; відділятися) to move off, to come off

3)

4) ( підніматися вверх) to go up; ( злітати) to fly up

5) ( починатися) to arise, to rise, to start; ( про бурю) to break out

1. n

1) табір

2) стоянка, місце привалу; бівуак; ночівля на свіжому повітрі (просто неба)

3) амер. дача; вілла; заміський будинок; літня резиденція

4) стан, становище, стійбище

5) сторона, табір

6) польовий стан

7) с.г. бурт

8) солдатське життя; солдатчина

9) заст. військо

2. v

1) розташовуватися табором; влаштовувати стоянку

2) жити (де-небудь) тимчасово (без зручностей)

* * *

1) табір (спортивний, дитячий); база відпочинку; вiйcьк. табір, бівак; зона ( місце ув'язнення); стоянка, місце привалу; стан; стійбище; табір ( циган); c-г. польовий стан

2) aмep. дача; вілла; заміський будинок; літня резиденція

3) стан; сторона

4) солдатський побут; солдатчина

1) розбивати табір; розташовуватися табором, на привал

2) жити ( де-небудь) тимчасово, без зручностей

1) кемп, афектація, манірність

2) снобістська пристрасть до фальші е банальності в мистецтві

3) вульгарний, халтурний твір

4) гомосексуаліст

1) афектований, манірний; жінкоподібний

2) снобістський

3) вульгарний, халтурний

4) який стосується гомосексуалістів

1) надавати вульгарного характеру; привносити манірність, афектацію (тж. camp up)

2) перегравати (тж. camp up)

3) поводитися зухвало(тж. to camp it up); ламатися; кривлятися, маніритися; виставляти напоказ свої гомосексуальні схильності

n; спорт.

1) майданчик для кемпінгу, туристичного табору

2) табір; стан; кочовище; стійбище; табір ( циган)

1. n

1) зміна; заміна

2) різноманітність

3) переміна (білизни, одягу)

4) розмін (грошей)

5) здача, дрібні гроші (тж small change)

6) пересадка (на транспорті)

7) фіз., хім. перетворення

8) астр. нова фаза Місяця; молодик

9) (звич. pl) дзвоніння (в усі дзвони)

10) біржа

2. v

1) міняти; змінювати; переробляти

2) мінятися, змінюватися

3) обмінювати

4) обмінюватися, мінятися

5) переодягатися

6) перемінити білизну

7) псуватися

8) переходити в нову фазу (про Місяць)

9) розмінювати, міняти (гроші)

10) обмінювати (на іншу валюту)

11) робити пересадку, пересідати (в інший вид транспорту)

* * *

1) зміна

2) заміна; підміна; переміна; різноманітність

3) переміна ( білизни)

4) розмін ( грошей); обмін ( на іншу валюту)

5) здача

6) розмінна монета; дрібні гроші; дріб'язок

7) пересадка ( на залізниці)

8) cпeц. перетворення

9) acтp. нова фаза Місяця, молодик

10) pl дзвін ( дзвонів)

11) дiaл.; = change-house

12) "параграф" ( фігурне катання)

1) міняти, змінювати; переробляти; мінятися, змінюватися

2) обмінювати; обмінюватися, мінятися ( чим-небудь)

3) переодягатися; міняти білизну, пелюшки

4) ( into) перетворювати; перетворюватися

5) псуватися; псувати

6) переходити в нову фазу ( про Місяць)

7) розмінювати, міняти ( гроші)

8) робити пересадку, пересаджуватися

9)

1. n

1) межа; рубіж

2) pl межі, простір

3) тех. граничний розмір; граничне відхилення; інтервал значень

4) юр. строк давності

2. v

1) обмежувати; ставити обмеження

2) бути межею

* * *

1) границя, межа; рубіж

2) pl межі; територія, зона (в'язниці, табору); вiйcьк. район, дозволений для відвідування військовослужбовцями

3) ( the limit) що-небудь нестерпне; хто-небудь нестерпний

4) aмep.; cл. ( the limit) статеві зносини

5) мaт. границя; тex. допуск, граничний розмір; граничне відхилення; інтервал значень

6) юp. строк давності

7) ліміт; квота

8) обмеження

1) обмежувати; ставити межі

2) служити границею, межею

1) визначати (виявляти, знаходити, з'ясовувати) точне місцеперебування (місце розташування)

2) військ. засікати

3) розташувати; розмістити (помістити) у певному місці

4) оселяти (десь)

5) розм. (поселятися

6) знайти (показати) місцезнаходження (чогось)

7) амер. здійснювати землемірне знімання для визначення меж

8) юр. здавати внайми

* * *

1) встановлювати, визначати, виявляти точне місцезнаходження; вiйcьк. засікати; знайти, показати місцезнаходження ( чого-небудь)

2) розмістити; помістити, розташувати в певному місці

3) aмep. поселяти, влаштовувати

4) приблизно віднести до якого-небудь місця

5) aмep. здійснювати землемірну зйомку для визначення меж

6) юp. здавати внайми